Методична проблема

  Методична проблема:  Використання проектних технологій на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін. 

  Актуальність вибору методичної проблеми: У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального.  

   Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Організація навчально-виховного середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до сприймання. Вона сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів. Тому впровадження проектної діяльності в навчально-виховний процес є актуальним. 

    Об’єктом дослідження та вивчення є проектна діяльність.

  Предметом дослідження та вивчення – використання проектних технологій на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін. 

  Новизна досвіду: досвід раціоналізаторський, рівень новизни – умовний. 

  Місце, роль і значення даної проблеми в діяльності навчального закладу: У результаті впровадження проектної технології у КПБЛ створюється інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає такі процеси: мотивацію навчальної діяльності; проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності; набуття знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування; формування нового досвіду психологічних якостей; орієнтацію на особистий і колективний успіх. 

   Пріорітети, що впливають на розв’язання зазначеної проблеми: Основні вимоги щодо використання проектної технології, які є головними: наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення; практична, теоретична, пізнавальна цінність передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістовної частини проекту (із поетапними результатами); використання дослідницьких результатів. Проектне навчання націлене на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку. 

  Шляхи вирішення завдань: Педагогічна теорія довела, що ефективність навчання і виховання вищі, якщо учень сам стає суб'єктом навчально-виховного процесу. При такому інноваційному вирішенні проблеми докорінно змінюються відносини в системі вчитель - учень, а саме: учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому; учень відкриває нові знання - учитель рекомендує джерело знань; учень експериментує - учитель розкриває можливі форми і методи експерименту; учень обирає - учитель сприяє прогнозуванню результату вибору; учень активний - учитель створює умови для прояву активності; учень несе відповідальність за результати своєї діяльності - учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності. Андреас Папандреу (Інститут освіти, Кіпр) справедливо вказує, що проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, але у більшій мірі сам процес. У цілому при роботі над проектом викладач виконує такі функції: є джерелом інформації; координує весь процес; підтримує і заохочує учнів; підтримує неперервний зворотній зв'язок. Разом із тим, не можна допустити абсолютизації методу проектів у якості єдиного засобу розвитку творчої активності учнів. 

  Результативність досвіду: Сьогодні метод проектів вважають одним із найперспективніших методів навчання і виховання, адже він підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, дозволяє залучити кожного учня до активного пізнавального процесу, формувати навички пошуково-дослідницької діяльності, виявляти свої здібності у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь, грамотно працювати з інформацією. Рівень навчальних досягнень кожного учня (рівень навченості) протягом останніх трьох років максимально відповідає природнім задаткам, здібностям; рівень мотивації учнів до вивчення світової літератури за той самий період часу – високий і достатній.