Опорні конспекти з предмета "Світова література" І курс

Тема. Вступ. Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ століття.

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою  розвитку культури та літератури ХІХ століття,  продовжити знайомство з поняттями «реалізм», «романтизм»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрети письменників ХІХ століття, підручник, твори письменників ХІХ століття, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, метод роз’яснення, робота зі словником

Теорія літератури: реалізм, романтизм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Бесіда

1.     Пригадайте, які історичні події відбулися у світі наприкінці 18 століття?

2.     Який з прочитаних творів світової літератури вам сподобався найбільше?

3.     Які літературні напрями вам відомі зі школи?

ІV. Виклад нового матеріалу.  ХІХ століття називають «золотою добою» соціально-психологічного роману, бо саме цей жанр досяг тоді свого найбільшого розквіту.

Соціально-психологічний роман – це великий епічний твір, у якому подається всебічна картина життя, де автор зосереджує свою увагу на духовному світі персонажів, їхніх переживаннях. Французькі прозаїки: Стендаль, Бальзак, Флобер, Мопассан, Золя.

Літературний процес ХІХ століття характеризується становленням і розвитком реалізму та його взаємодією з романтизмом.

Реалізм – напрям у літературі й мистецтві, який передбачає правдиве зображення дійсності.

Романтизм – напрям у літературі, для якого характерне романтичне зображення дійсності.

Визначальні риси реалізму

·         раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);

·         правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;

·         принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;

·         характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;

·         конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;

·         вільна побудова творів;

·         превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;

·         розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

Представники романтичної літератури:

·         у Франції — Віктор Гюго, Жорж Санд, Александр Дюма-батько;

·         у Німеччині — єнська школа (А. В. та Ф. Шлегелі, Новаліс, Ф. Шлеєрмахер, Л. Тік), гейдельберзький романтизм (Г. фон Клейст, брати Грімм), Генріх Гейне, Е. Т. А. Гофман;

·         в Англії — «озерна школа» (В. Вордсворт, С.Колрідж, Р. Сауті), «Лондонські романтики» (Ч. Лем, В. Хезлітт, Лі Хант), П. Б. Шеллі, В. Скотт, Дж. Байрон;

·         у США — В. Ірвінг, Г. В. Лонгфелло, Ф. Купер, Г. Мелвілл.

 V. Робота з підручником. Прочитати стор. 7-11

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Біографія Стендаля

Урок

Тема. Стендаль – представник французької літератури ХІХ століття

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом  Ш.Бодлера,  ознайомити з поняттям «символізм»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення біографії письменника

Обладнання: портрет Стендаля , підручник, твори письменника, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником

Теорія літератури: реалізм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Прослуховування підготовлених учнями доповідей про життя і творчість Стендаля

Опитування:

1.     Роки ХІХ століття?

2.     Який жанр літератури був найбільш популярним у ХІХ столітті?

3.     Чим психологічний роман відрізняється від усіх інших видів роману?

4.     Що таке психологічний роман?

5.     Що таке реалізм?

6.     Що таке романтизм?

7.     Ознаки реалізму

8.     Ознаки романтизму

9.     Представники психологічної прози ХІХ століття

ІV. Виклад нового матеріалу.  Грубо витесане обличчя, широкий м’ясистий ніс, коротка неповоротна шия і глибоко посаджені очі. Такий портрет французького письменника Стендаля. За цю зовнішність Стендаль називав себе «італійським м’ясником» . І хоча все життя він нарікав на свою мужицьку зовнішність та незграбну постать – це не заважало йому мати успіх у найчарівніших жінок.

 Народився Анрі Марі Бейль 23 січня 1783 року у місті Греноблі. Його батько був адвокатом. Мати хлопчика померла, коли Стендалю було всього 7 років Вихованням майбутнього письменника займався здебільшого дід по матері, лікар Ганьон, котрий зумів передати онукові своє захоплення ідеями і творами Вольтера, Дідро, Руссо та інших просвітників. Анрі ріс допитливим юнаком. Стендаль був прихильником ідеалізації Наполеона, що відбилося і в його творчості. Але його ставлення до Наполеона, особливо після захоплення останнім престолу Франції і перетворення на імператора, було, проте, досить критичним. Деякі зауваження Стендаля свідчать про те, як добре він розумів деспотичні й узурпаторські прагнення Наполеона і яку погрозу він вбачав у ньому для справжнього духу революції. 
      Стендаль брав участь у поході Наполеона в Росію в 1812 році, був у Москві, Смоленську, Могильові, зазнав жахи зимового відступу французької армії з Росії. Враження про Росію були надзвичайно сильні. Він бачив героїзм російського народу, який захищав свою батьківщину, бачив також і жорстоку сваволю самодержавства. 
      Після падіння Наполеона й повернення Бурбонів у Францію Стендаль їде до Італії, лише наїздами буваючи на батьківщині. Стендаль полюбив Італію; ця країна відіграла чималу роль у формуванні поглядів письменника. Його приваблювало інтенсивне громадське життя Італії. У 1821 році відбуваються повстання карбонаріїв у ряді міст (Неаполь, Турін). Співчуття Стендаля цьому рухові дало підставу урядові звинуватити його в приналежності до повсталих і запропонувати терміново залишити австрійські володіння північної Італії.  Отже, в літературу XIX століття Стендаль вносить бойовий дух століття і революції, віру в розум, у гармонійну особистість, культ сильних пристрастей. Але відстоюючи ідеали революції, він змушений вдавати, що ці священні для нього ідеали далекі від сучасності, у якій тріумфує проза буржуазного життя. Героїчне стає непотрібним у практиці буржуазних відносин, там, де панує безнадійна тупість, гонитва за наживою, кар'єризм. У цих умовах людині сильних пристрастей, яка жадає героїчного, немає місця, і вона неминуче вступає в протиріччя з буржуазною дійсністю. V. Робота з підручником. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Стендаля (стор 35-38)

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Читати роман Стендаля «Червоне і чорне»

Урок:

Тема. Композиція і символіка роману «Червоне і чорне» Стендаля

Мета: продовжити знайомство учнів з життєвим та творчим шляхом  Г.Г.Маркеса,  зокрема з його твором «Червоне і чорне», ознайомити учнів з поняттям «композиція», «символіка», розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення художнього твору

Обладнання: портрет Стендаля, підручник, твори письменника, словник

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником

Теорія літератури: «композиція», «символ»

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Фронтальне опитування (на картках)

1.     Роки ХІХ століття?

2.     Який жанр літератури був найбільш популярним у ХІХ столітті?

3.     Чим психологічний роман відрізняється від усіх інших видів роману?

4.     Що таке психологічний роман?

5.     Що таке реалізм?

6.     Що таке романтизм?

7.     Життєвий шлях Стендаля

8.     Творчий шлях письменника

ІV. Виклад нового матеріалу.

 1783 р – народився в родині місцевого адвоката  - виховував дід

1799 р – спроба вступити до Політехнічного училища не вдалася – йде лейтенантом в кампанії Наполеона. Потім живе в Італії, вивчає мистецтво і літературу країни. Працює на літературній ниві.

1831 р – побачив світ роман «Червоне і чорне»

1842 р – помирає від епілепсичного удару

На думку Стендаля, суспільство псує людину. Назва роману є символічною:

Червоне	чорне
Символізує ідеалізовану епоху наполеонівських війн (Наполеон – ідеал)	Символ епохи Реставрації: зіткнення старого і нового

Роман засновано на реальних подіях. Головний герой ( герой чи персонаж?) роману – молода людина, що розпочинає самостійне життя. Жульєн Сорель бачить всі негативні сторони життя і вирішує, для того, щоб вирватись у вищий світ він повинен пристосуватися і лицемірити. Жульєн самотній навіть в оточенні жінок, не може їм нічого довірити. Життя розчаровує героя.

…Його засуджено до страти не за постріл у церкві і не за любовний зв'язок з пані де регаль та Матильдою де ля Моль, а за протест звичайного хлопця, за його намагання піднятися відповідно до своїх природних здібностей і прагнень вгору. Двобій з суспільством закінчується  фізичною поразкою і водночас моральною перемогою головного героя, поверненням його до свого незалежного «Я».

Дійснісь пропонує йому вибір: або відмовитись від самого себе і стати, як усі, або до кінця залишатися собою, довести хоха б ціною свого життя, що людина має право на індивідуальність, неповторність. І Жульєн обирає друге.

V. Робота з текстом твору. ( читання уривків та коментар до них)

VІ.Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. І ряд читає І ч. ІV гл. «Батько і син» ( с.6-9),  ІІ ряд читає І ч. ХІV гл. «Англійські ножиці» (с.13-16),

Урок:

Тема. Конфлікт головного героя із суспільством – основний стрижень роману Стендаля «Червоне і чорне»

Мета: продовжити знайомство учнів з життєвим та творчим шляхом  Г.Г.Маркеса,  зокрема з його твором «Червоне і чорне», ознайомити учнів з поняттям «конфлікт», розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок закріплення знань

Обладнання: портрет Стендаля, підручник, твори письменника, словник

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником, опитування

Теорія літератури: «конфлікт»

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань.

(доповіді учнів: «Історія написання роману «Червоне і чорне», «Дитинство Жульєна Сореля», «Шлях досягнення мети свого життя Жульєном Сорелем»)

ІV. Виклад нового матеріалу.

 Конфлікт — це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.

Французький письменник Стендаль вважає, що лише плебеї стають геніями. Він був переконаний у власній теорії, згідно з якою не аристократ, а бідна проста людина завдяки своєму таланту, своїй вродженій енергії та бажанню вирватися у вищий світ здатна вершити великі справи. Таким був Наполеон. Таким, можливо, і є Жульєн Сорель. Батько Сореля був досить заможнім селянином, але сам Жульєн не лише на мав копійки за душею, а й почувався чужим у свої родині. Його не любили, з нього глузували, його ображали, а він відповідав такою самою ненавистю і батькові, і братам. Проте у Жульєна була мета, до якої він йшов із непохотною рішучістю і заради якої ладен був терпіти будь-яні муки. Він мріяв «пробити собі дорогу» - вирватися із Вер’єра.

V. Робота з текстом твору. ( читання уривків та коментар до них)

VІ. Підсумкове опитування

1.     Хто такий Жульєн Сорель?

2.     Де і ким він працював?

3.     Стосунки з родиною Жульєна?

4.     Два кохання в житті головного персонажа

5.     Яким ми бачимо Сореля на початку твору і яким вкінці?

6.     Чи досяг Жульєн своєї мети?

7.     За що Сореля засуджено до страти?

8.     Чи завершується твір «Червоне і чорне»?

VІ.Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Підготуватися до написання класного контрольного твору на тему «Шлях Жульєна Сореля – це шлях злету чи падіння?»

Урок:

Тема. Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (усний переказ епізоду твору)

Мета: визначити розуміння проблематики та художньої своєрідності роману, розвивати навички усного мовлення, формувати в учнів уміння узагальнювати прочитане, робити висновки, виховувати художній смак

Тип уроку: урок розвитку усного  мовлення

Обладнання: портрет Стендаля, підручник, словники, роман «Червоне і чорне»

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, індивідуальна робота, аналіз, робота із словником

Теорія літератури: імпресіонізм, психологізм у літературі

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Робота з твором. Усний переказ епізодів твору

1) вибір епізоду

2) складання плану

3) переказ епізоду

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання

V. Домашнє завдання. Біографія Бальзака

Урок:

Тема. Оноре де Бальзак – видатний французький письменник ХІХ століття

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом  Бальзака,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення біографії письменника

Обладнання: портрет О.де Бальзак, підручник, твори письменника, словник

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, робота із словником, робота з підручником

Теорія літератури: роман, комедія

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Прослуховування підготовлених учнями доповідей про життя і творчість О. де Бальзак

ІV. Виклад нового матеріалу.

Письменник і його доба часто зливаються в одне ціле. Так, Відродження ще називають «епохою Шекспіра», Просвітництво – «епохою Гете», а ХІХ століття – «епоха Бальзака». Сьогодні перед нами відкривається світ Оноре де Бальзака. «Головні події мого життя – це мої твори»,- говорив письменник. «Життя – це складне, важке ремесло, треба докласти зусиль, щоб навчитися жити» («Гобсек»).

У своїх творах Бальзак вирішив якомога ширше показати панораму життя Франції І половини ХІХ століття. За своє життя Бальзак написав 96 романів, де створив яскраві типові образи і об’єднав їх у єдиному ідейному змісті. Одним із найвидатніших творів письменника – є «Людська комедія», яка складається із трьох циклів. У творі зображена панорама французького життя, захвачено всі верстви населення – селяни, ремісники, військові, банкіри, митці тощо. Твір, який приніс Бальзаку неабияку славу – повість «Гобсек», з якою ми познайомимось на наступному занятті.

Навесні 1821 р. відбувся сімейний іспит на право Оноре займатися літературою. «Екзаменаційна комісія» одностайно вирішила, що його проба пера не варта жодної уваги, а старий друг сім'ї, викладач ліцею, сказав: «Єдине, що я можу вам порекомендувати, мій юний друже, назавжди забудьте про літературу». Відтоді Бальзак міг розраховувати тільки на власні сили, у матеріальній підтримці сім'я йому відмовила. Щоб якось прожити, він розпочав писати модні тоді готичні, або «чорні», романи (інша назва — «романи жахів і таємниць») і протягом п'яти років опублікував серію творів, які пізніше ніколи не вносив до списку своїх робіт. Проте це не врятувало письменника від матеріальної скрути. Розпочинаючи роботу  над своїм новим твором, Оноре де Бальзак закривався в кімнаті на кілька місяців, щільно закривав вікна, щоб у його кабінет не проникало денне світло. Так він писав при свічках, одягнений в халат, по 18 годин щодня.

Романи «Шагренева шкіра», «Тридцятирічна жінка» й особливо «Євгенія Гранде», що опубліковані на початку 30-х років XIX ст., прославили Бальзака, якому більше не доводилося шукати видавців. Однак його мрія про збагачення не здійснилася, хоча він писав багато: іноді по декілька творів на рік. Найвідоміші з них: «Сільський лікар», «У пошуках абсолюту», «Батько Горіо», «Втрачені ілюзії», «Сільський священик», «Господарство холостяка», «Селяни», «Кузен Понс», «Кузина Бетта».

Оноре де Бальзак поширював кращі літературні твори серед широких верств населення Франції. Він запропонував друкувати дешеві книжки, першим задумав однотомні видання літературних праць класиків і опублікував (1825-1826) зі своїми примітками твори Мольєра й Лафонтена.

Незважаючи на творчі й фінансові невдачі, Бальзак упевнено прямував до слави. Він став знаменитим навесні 1829 р., коли вийшов друком його історичний роман «Шуани, або Бретань в 1799 році» про контрреволюційне повстання на півночі Франції. Протягом 1830 р. письменник опублікував майже десяток повістей, що пізніше ввійшли до його циклу творів «Людська комедія».

V. Робота з підручником. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Бальзака ( стор. 80-86)

V. Підсумки уроку. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання. Читати твір «Гобсек». Характеристика основних персонажів

Урок:

Тема. Влада золота та її філософія в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»

Мета: продовжити знайомство учнів з життєвим та творчим шляхом  Г.Г.Маркеса,  зокрема з його твором «Гобсек», ознайомити учнів з поняттям «повість», розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення художнього твору

Обладнання: портрет Бальзака, підручник, твори письменника, словник

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником

Теорія літератури: «повість»

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Фронтальне опитування

1.     Роки ХІХ століття?

2.     Життєвий шлях Бальзака

3.     Творчий шлях Бальзака

4.     Скільки творів написав Бальзак?

5.     Що Бальзак говорив про життя?

6.     Сімейний іспит на літературу

7.     Основна тематика творів Бальзака?

8.     Які твори письменника вам відомі?

ІV. Виклад нового матеріалу.

 Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Над повістю «Гобсек» Бальзак працював тривалий час. Основна тема – згубний вплив грошей на людину. Ім’я Гобсек – «живоїд». Це ім’я стало загальновідомим, символічним. Зазвичай людей, котрі мають безмежну жадобу до всього, за рахунок чого можна збагатитися; людей, над якими панує влада золота, грошей – називають гобсеками. У гонитві за збагаченням Гобсек втрачає свою душу, свій природній розум, перетворюється на потворного скнару.

   Історія про Гобсека розповідається через кілька днів після його смерті адвокатом Дервілем.

    Гобсек знає весь Париж. Його ідолом стало золото. Він байдуже ставиться до бідних, навіть виправдовує себе. Його прагнення тримати дружбу з дервішем пояснюється тим, що у глибині його душі все ж зберігається дещо людяне, він відчуває себе самотнім, саме тому допомагає Дервілю зміцнити його фахове становище адвоката.

  Як бачимо з тексту повісті, переконання Гобсека, що «життя – це машина, яку приводять у рух гроші», приводить його до повної деградації особистості : влада золота, грошей, руйнує, знищує людину.

Гобсек (фр. Gobseck) — роман Оноре де Бальзака, надрукований уперше у 1830. Пізніше роман увійшов до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек.

Роман спочатку був надрукований у 1830 частинами (en ébauche) в журналі «Ля Мод» під назвою «Лихвар», потім окремим томом у видавництві мадам Делоне під новою назвою «Небезпека непослуху». У 1835 назва змінилася на «Батечко Гобсек», теперішня назва «Гобсек» утвердилася з виходом у світ «Людської комедії» в 1842 році.

V. Робота з текстом твору. ( читання уривків та коментар до них)

VІ.Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Намалювати портрет Гобсека, яким ви його бачите. Читати  повість «Гобсек»

Урок:

Тема. Творчість Л.Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом  Л.Толстого,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення біографії письменника

Обладнання: портрет Л.М.Толстого, підручник, твори письменника, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, робота із словником, робота з підручником

Теорія літератури: роман

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Прослуховування підготовлених учнями доповідей про життя і творчість Л.Толстого

ІV. Виклад нового матеріалу.

Лев Миколайович Толстой народився в Ясній Поляні, поблизу Тули, 9 вересня 1828 року. Його батько, граф Микола Ілліч Толстой, помер, коли хлопчикові було 9 років. Матері, уродженої княжни Марії Миколаївни Волконської, не стало, коли Толстому не минуло ще й двох років.
Дитячі роки Толстого пройшли в тульському маєтку батьків - Ясній Поляні. У Льва Толстого були три брати і сестра Маша. Вихователькою осиротівши дітей стала далека родичка сім'ї Т.А.Єргольська. Толстий знав, що Тетяна Олександрівна любила його тата, а він любив її, але обставини розлучили їх.
Писати Толстий почав з семи років. До нас дійшов його зошит за 1835 р., який називався "Дитячі забави". Тут були описані різні породи птахів. Початкову освіту Толстой отримав вдома, як це було прийнято в дворянських сім'ях, а в сімнадцять років поступив в Казанський університет. В 1841 р. Померла А.І.Остен-Сакен. Опікунство  над маленьким Толстими бере друга тітка - Пелагея Ільїнічна Юшкова. Вона жила з чоловіком в Казані. В вересні 1841 р. Толсті залишають Ясну Поляну. В травні 1851 року разом з братом Миколаєм Толстой їде на Кавказ. Але відправився туди з твердими намірами стати письменником. На Кавказі він пробув до 1854 року, беручи участь у воєнних діях спочатку як доброволець, а згодом як юнкер і офіцер. Тут він написав повісті "Дитинство", "Отроцтво" та кілька оповідань з військового побуту. Там же Толстой почав і повість "Козаки". Повість "Дитинство", надрукована в 1852 році в журналі Некрасова "Современник", одразу ж поставила Толстого в ряди найвидатніших російських письменників. Безпосередня участь Толстого у воєнних діях на Кавказі, а потім у Криму дала письменникові матеріал для оповідань про війну і військовий побут.
Кавказькі враження Толстого відбилися в оповіданнях "Набіг" і "Рубання лісу". Уже в цих оповіданнях, як і пізніше у романі "Війна і мир", справжніми героями є люди прості, скромні, часто навіть сором'язливі, без будь-яких проявів показної, декоративної хоробрості.
Після повернення з Кавказу Толстой був посланий в Дунайську армію, яка воювала проти турків, а в листопаді 1854 року його переводять у Крим. Тут Толстой бере участь у славній обороні Севастополя. Його враження від севастопольської облоги змальовані в трьох прекрасних "Севастопольських оповіданнях". Двоє перших з них Толстой закінчив у Криму.
Він перший у світовій літературі правдиво показав війну - "не в правильному, гарному й блискучому строї, з музикою й барабанним боєм, з майоріючими прапорами і гарцюючими генералами", а "в справжньому її вияві - в крові, в стражданнях, у смерті".

Починаючи з 1909 року, в щоденниках Толстого дедалі частіше з'являються записи  про те, що він мусить покинути свій дім. До цього спонукали його тоді ще й загострені сутичку з дружною, яка не поділяла його поглядів. Нарешті вранці 10 листопада 1910 року Толстой здійснив свій намір і потай виїхав з Ясної Поляни. Та дорогою, у вагоні 3 класі він, 82-літній старий, захворів на запалення легень. Начальник маленької залізничної станції Астаповао помістив тяжко хворого великого письменника в своїй хаті. 20 листопада 1910 року Толстой помер. Тіло його поховано в Ясній Поляні, в лісі, на місці, яке він сам заздалегідь обрав. 

V. Робота з підручником. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Бальзака ( стор. 149-156)

V. Підсумки уроку. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання. Читати роман «Анна Кареніна». Характеристика основних персонажів

Урок

Тема. Теорія Родіона Раскольникова. Шлях злочину

Мета: навчальна: повторити й узагальнити засвоєний матеріал;

розвивальна: розвивати зв’язне мовлення учнів, вміння давати оцінку прочитаному, узагальнювати й систематизувати засвоєний матеріал;

виховна: прищеплювати інтерес до читання художніх творів. 

 Тип уроку: урок – сповідь, з елементами дискусії

Обладнання: портрет Достоєвського, підручник, твори письменника, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником

Теорія літератури: реалізм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Зміст уроку

Вступне слово вчителя (в супроводі музики - Бетховен)

Дворянин. Військовий інженер. Журналіст. Каторжанин. Письменник. Хворий на епілепсію. Визнаний геній. Він гордо проніс своє страждання через все життя, наче хрест, він приймав удари долі гідно і смиренно, як дань. Він ріс, мужнів, творив у стражданнях і через страждання 

^ Особистість повинна справляти враження або блискучими здібностями, або незвичайною долею, або винятковим твором. Це все про нього.

Прочитані останні сторінки роману, підходить до завершення зустріч з героями та є ще деякі недовершені справи. Ім'я великого російського письменника Ф. М. Достоєвського стоїть в ряду видатних імен не тільки російської, а й усієї світової літератури. І як зазначив Джакомо Джойс «Він більшою мірою, ніж будь-хто інший є творцем сучасної прози. Він вдихнув у прозу таку внутрішню напруженість, яка сягнула найвищої межі.»

Федір Михайлович - один з найвидатніших письменників – реалістів, художник трагічного світосприйняття, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко проаналізував суперечності думки, свідомості, всього духовного життя людства.

Є думка, що великі письменники народжуються в надрах великих криз. Таким кризовим було для Росії XIX століття.
Роман «Злочин і кара» - твір про добро та зло , про знедолених та пригнічених, про бунт та смиренність. Вірш «Зло»

Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо пройти шлях від острова «Зла» уявним мостом випробовування і потрапити на острів «Доброти і Надії», а епіграфом нашого уроку будуть слова Ф. М. Достоєвського «Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей». І хоча попереду нас чекає досить складне завдання, бо пов’язане воно теорією літератури, ви повинні взяти з собою в дорогу слова Федора Михайловича: «Людина не народжується для щастя. Людина заслуговує на своє щастя, і завжди стражданням». То ж перше випробовування.Слайд №5.

Актуалізація опорних знань.

Бесіда 

Я вже сказала, що ХІХ століття було кризовим для Росії.
- А що було причиною кризи? 
(Настав розквіт капіталістичних відносин, що призвів до різкого поділу на багатих і бід

- Який напрямок панував в літературі XIX століття? 
(Критичний реалізм). 

- Що ви знаєте про критичний реалізм? Які його особливості? 
- Які твори Достоєвського можна віднести до критичного реалізму? 
("Бідні люди", "Ідіот", "Гравець", "Брати Карамазови", "Злочин і кара"). 

- Назвіть риси критичного реалізму, які найшли відображення у романі 

Ф. М. Достоєвського "Злочин і кара" .. 
- Яка історія створення роману "Злочин і кара"? 
- Які особливості композиції роману? (Твір складається з 6 частин і епілогу.

Перша 
частина присвячена опису злочину, всі інші - аналізу психологічного стану особистості героя. Центром роману є Раскольников, а інші персонажі роз'яснюють ту драму, яка відбувається у свідомості героя. "Злочин і кара" - роман про злочин, але віднести його до "кримінальному, детективного" жанру не можна, тому що письменник показує не розкриття злочину, а психологічний стан свого героя. Роман ще називають романом-сповіддю). 
- Згадайте, чим закінчується дія роману? (Раскольников приходить з повинною, а в епілозі зображується його життя через півтора року після суду). 

Перша секція мосту пройдена і ми з вами йдемо далі. І наступне наше випробовування – це 

^ Літературний диктант (у зошити записуються тільки відповіді):

1. Достоєвський народився в родині (вкажіть її со­ціальний статус) (бідного лікаря).

2. Демократичні та гуманістичні погляди Достоєвського, захисника знедолених людей, складалися під впли­вом (побаченого в дитинстві).

3. Перший твір письменника мав назву ("Бідні люди").

4."Злочин і кару" написано у (1866 році).

5. Описані у творі події відбуваються у місті (Петер­бурзі).

6. Герой роману ділить людей на (звичайних і незви­чайних).

7. Сформулюйте теорію Раскольникова (вбиваю, бо "право маю...").

8. Рушій поведінки Раскольникова (ідея).

9. Карою Раскольникову слугували (душевні страждання).

10. Літературний попередник героя Достоєвського (Жульєн Сорель).

11. Достоєвський створив новий жанр роману, який називається (соціально-психологічний).

Ще одна секція мосту позаду, а по переду нас чекають інші випробовування. Але ми чітко повинні пам’ятати , що ми впевнено крокуємо до острову «Доброти та Надії» тож візьмемо з собою в дорогу такі слова: «Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості». І для цього я пропоную вам виконати наступне завдання. Слайд №9.

^ Прийом «Впіймай помилку» 

На які дві частини ділив людей Родіон Раскольников?(Бідні і багаті)(Людей «звичайних» і «незвичайних»)

Кого Раскольников називає «великою грішницею»?( Свою сестру) (Соню)

Яку легенду Євангелія читали Раскольников і Соня? (Легенду про воскресіння Христа) (Легенду про воскресіння Лазаря)

^ Кому Раскольников зізнається у вбивстві старої лихварки та Єлизавети? (Матері)(Соні)

Кому віддає останні гроші Раскольников?( Сім’ї Лужина)(Сім’ї Мармеладових)

Ще одна таємниця відкрита, ще один крок зроблений, який приблизить нас до заповідної мрії, до досягнення поставленої мети. І наступне наше завдання буде пов’язане саме з тим,що ми повинні впізнати героя за описом. 

^ Прийом «Впізнай героя» 

«Він був так погано вдягнений, що інша, навіть звична до всього людина посоромилася б удень виходити в такому лахмітті на вулицю» Родіон Раскольников.

«…вона кашляла…очі її блищали, мов у пропасниці, червоні плями в неї на щоках виступають… болісне враження справляло це сухотне і схвильоване обличчя…» Катерина Іванівна

« … дівчинка була гарненькою і напрочуд молоденькою, років шістнадцяти, навіть, може, тільки п’ятнадцяти.» Соня

Продовжуємо свій тернистий шлях далі. Світ складається з людей, які живуть у ньому. Людина змінює і організовує своє життя. Які люди такий і світ. Бо кожен є його складовою частиною і відображає певні сторони. І зараз ми з вами спробуємо з’ясувати за допомогою , яких художніх прийомів Достоєвському вдалося створити образ Раскольникова.





Ще одна секція мосту позаду, але це ще не закінчення. Ми з вами знаємо, що Раскольников створює власну теорію. Що в її основі? Як за теорією Раскольникова поділяються образи роману. Тож ми повинні з’ясувати в чому полягала суть теорії Раскольникова і як поділені герої твору.

«Звичайні» люди	«Незвичайні» люди
«тварина тремтяча»	«право маю»
^ Разуміхін - живе, знайшовши своє місце в теперішньому, не порушує закону, тобто з розумом, про що свідчить вибір його прізвища автором. Соня Мармеладова ^ Дуня Пульхерія Олександрівна Катерина Іванівна Єлизавета Живуть реальним життям, дуже часто жертвуючи собою заради інших. Мармеладов – не просто належить до розряду звичайних, а й навіть втрачає людське обличчя, деградує, ламається від тяжких труднощів життя. Порфірій Петрович - стоїть на сторожі не лише юридичного закону сучасності, а й намагається вникнути в людську природу і допомогти збереженню законів соціальних та моральних.	Лужин - хижак «нового часу», часу капіталізму, не зупиниться ні перед чим на шляху до збагачення і влади. Гроші - його Господь, мораль для нього не існує. Він тримає в руках соціально - економічні процеси сьогоднішнього і завтрашнього( із провінції переносить свої «справи» до столиці) ^ Альона Іванівна - хижак «вчорашнього дня»,все життя як павук висмоктувала з інших людей, совість її не мучила. Свидригайлов - аморальний і злочинний, не відчуває мук совісті , грає життям і людьми в своє задоволення, все життя проводить у погоні за насолодою.

Як метелик на світло , летить людина на пошуки свого щастя. Але, опаливши крила, так і не знаходить його, бо це лише міраж. (Слайд №13).Ідея примусила Раскольникова пролити кров, переступити межу людського. Він доходить висновку: «Я не стару вбив. Я себе вбив.» Але це була не лише ідея , й інші, на думку героя, важливі мотиви, що призвели до злочину. А які саме нам треба разом визначити і таким чином наблизити до нашої мети.





Ось і доходить до фінішу наш шлях випробовувань. Залишився останній крок, але він є не менш важливим, бо від нього залежить чи досягнемо ми поставленої мети. Більше 200 років пройшло з того часу, як був написаний роман Достоєвського «Злочин і кара». І зараз ми з вами проведемо «Павутинку дискусії» на тему «Чи є місце Раскольниковим у сучасному світі» 

^ Який висновок ми можемо зробити?
Твори Достоєвського живуть сьогодні якимсь своїм особливим таємничим життям, продовжуючи змінюватися, оновлюватися, залишатися актуальними і сучасними. Його Родіон Раскольников, Сонечка Мармеладова, Альоша Карамазов і князь Мишкін як і раніше серед нас. Вони можуть бути студентами - провінціалами, столичними дизайнерами, моделями або спадкоємцями нових капіталістів. Варто придивитися уважніше - і серед нашого оточення явно проступають риси його персонажів.

ІІІ. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.

Та невже світ – це прагнення влади і могутності ?! Це шлях у нікуди! В який бік потрібно йти людству? Як на казковому перехресті: праворуч підеш – коня втратиш, ліворуч підеш… Ось тільки зворотного шляху немає. Життя триває. Але ми можемо спрямувати його в необхідне русло. Вільям Шекспір сказав: «Люди – господарі своєї долі»

Світ не може існувати, коли в ньому присутні тільки насильство і зло, будь-якій людині легше було б жити в суспільстві, де панують любов, повага, де цінують людину, як особистість. 

Ми з вами пройшли тернистий шлях випробовувань і потрапили на острів Доброти і Надії
Вірш «Доброта»

V. Домашнє завдання. Підготуватися до написання твору-роздуму

Урок

Тема уроку. Роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара» - шедевр російської літератури

Мета уроку: допомогти учням з’ясувати образну систему, семантику й символіку назви роману; розвивати навички переказу, зв’язне мовлення, логічне та асоціативне мислення; виховувати повагу до загальнолюдських життєвих цінностей, прагнення їх дотримуватися.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, хрестоматія, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму.

Тип уроку:бесіда з елементами дискусії.

Епіграф: Достоєвський тісно пов'язаний з усіма його героями. Його кров тече в їхніх жилах. Його серце б’ється в усіх створюваних ним образах.

А. Луначарський

Хід уроку

I.Мотивація навчальної діяльності учнів

Роман Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» викликало до життя саме життя. Життя підказало автору роману його головних персонажів. Складним і суперечливим постає в романі духовний світ людини. Але письменник писав: «У нещасті яснішає істина». Можливо, тому він проводить своїх героїв через випробування, страждання, щоб відкрилася їм істина, а отже і нам, читачам.

II. Оголошення теми, завдань уроку

В романі налічується близько 90 персонажів. Але серед усього їх розмаїття виділяється декілька, які мали найбільший вплив на хід думок Родіона Раскольнікова головного героя роману «Злочин і кара». Безумовно, ці герої підпорядковані одній меті – всебічного і повного розкриття саме його образу.

Умовно їх можна поділити на дві групи: це «антиподи» і «двійники» головного героя. Адже саме у спілкуванні з ними він знаходить підтвердження або спростування своєї теорії.

Бесіда з учнями 

• Кого ж ми віднесемо до антиподів, а кого до двійників Раскольнікова? Заповніть схему

 

 


Зустріч з якими героями підштовхнула його до скоєння злочину? Чий це портрет? 

- Які висловлювання, сказані Мармеладовим, вам особливо запам’яталися?

/Висловлювання: 

«Бідність не порок, це істина. Але убозтво, добродію, убозтво – це порок. За убозтво навіть і не києм виганяють, а мітлою вимітають».

«Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли.

Образ Катерини Іванівни теж трагічний. Вона є втіленням безмірного людського горя. Розповідь Мармеладова – це відчайдушний крик людини про допомогу, що викреслена із життя. /Част.І, розділ ІІ/

• Чим закінчилася історія цих героїв? 
  Яку тему розкрив Достоєвський на прикладі, життя цих персонажів? Слово вчителя
  
  Саме від Семена Захаровича Мармеладова ми дізнаємося про його дочку Соню, якій судилося зіграти вирішальну роль у моральному відродженні Раскольнікова.
  
  Робота з текстом
  Які асоціації викликає у вас ця героїня? Що дізнаємося про Соню з розповіді батька? 
  Коли з нею вперше зустрічаємося?

• Чому Соня Мармеладова стала повією? Що ріднить її з Раскольніковим? /Вони обоє переступили себе/
• 
  Чому він, коли Соня прийшла просити, його на поминки, посадив її між матір’ю і сестрою, знаючи про її ремесло?

• Який епізод, пов'язаний з цією героїнею, ви вважаєте найбільш важливим у духовному відродженні героїв?
  Чому саме Соні розказав Раскольніков про свій злочин?

• Які причини вбивства старої і її сестри називала Соня?
  / «Ти був голодний? Ти … щоб матері допомогти?» 
  
  «Ото людина – воша!»
  
  «О мовчіть, мовчіть! Ви од Бога відреклися, і Бог вас покарав, дияволові віддав.»
  
  «Вбивати право маєте?»
  
  «А жити ж, жити ж як будеш Жити з чим будеш?» 
  
  «Замучишся, замучишся»/
  
  Що порадила Соня? У чому смисл її поради? /Част.V, розділ ІV/

Отже, Раскольніков визнає в ній близьку людину, а вона, прийнявши на себе його страждання, стає його вірною супутницею.
Що спільного і що відмінного між цими героями? Спробуємо визначити це за допомогою діаграми «Кола Вена»

Всі старання Соні спрямовані на руйнування нелюдської теорії Раскольнікова. На її думку, вихід в слухняності, в прийнятті християнських норм моралі.

Врешті-решт, ідея християнського смирення перемагає жахливу теорію Раскольнікова /^ Раскольніков і Соня в Сибіру/

Хто ще із героїв роману заперечує цю теорію?

• /І мати, і сестра, і університетський товариш Разуміхін, і, звичайно, слідчий Порфирій Петрович. Вони «антиподи», вони заперечують його теорію./
  
  
  
  
  Проблемне питання: Хто з героїв роману «Злочин і кара», крім головного героя, здався вам неоднозначним, складним за характером?
  
  Що об’єднує Свидригайлові і Раскольнікова? Чи має він право говорити Раскольнікову: «Ми одного поля ягоди»? 

• Чим він відрізняється від Раскольнікова?
• Яку роль у його житті зіграла Дуня, сестра Раскольнікова? 

• Чому ми вважаємо його суперечливим образом? 
  Слово вчителя

Йдучи вулицею, головний герой роману думає, що кожен з перехожих «вбивця «не краще за нього», тільки ці люди злочини здійснюють по-іншому, в рамках так званої суспільної моралі.
- Поміркуйте, яке символічне значення має назва роману? 
/Злочин – факт убивства, коли герої протистоять світові, не сприймаючи його. Кара – страждання героя як найстрашнішого покарання. Всі персонажі проходять шлях тяжких пошуків правди./ 
Висновок. Отже, Достоєвський стверджує, що людина приходить до щастя лише через страждання, горе, віру, любов.
Чим повчальний твір для нас? Дослідник О. Козирев відповідає на це так: «Звертаючись до Достоєвського, наш сучасник шукає відповіді на болючі питання, шукає світла для своєї душі, оскільки вічна битва Бога і диявола продовжується в серцях людей. Саме тому Достоєвський залишається одним з найбільш популярних письменників світу.»
IV. Домашнє завдання. Читати роман «Злочин і кара»

Урок

Тема. Ф.Достоєвський. Митець і доля

Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом  Ф.Достоєвського,  продовжити знайомство з з поняттям «реалізм»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок вивчення біографії письменника

Обладнання: портрет Достоєвського, підручник, твори письменника, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, коментоване читання, робота із словником

Теорія літератури: реалізм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Прослуховування підготовлених учнями доповідей про життя і творчість Ф.Достоєвського

ІV. Виклад нового матеріалу.  30 жовтня (по старому стилю 11 листопада) 1821 року народився відомий російський письменник - Ф. М. Достоєвський. Дитинство Федора Михайловича Достоєвського пройшло у великій сім'ї, де він був лише другим з семи дітей. Отець сімейства - Михайло Андрійович Достоєвський працював в лікарні для малоімущих. Мати - Марія Федорівна Достоєвськая (дівоче прізвище - Нечаєва) походила з купецького роду. Коли Федору було 15 років, раптово вмирає мати. Отець вимушений відправити старших синів до пансіону До. Ф. Костомарова. З цієї миті брати Михайло і Федір Достоєвський поселяються в Санкт-Петербурзі.

1837 рік.

Ця дата в біографії Достоєвського була вельми непростою. Вмирає мати, на дуелі гине Пушкін, чия творчість в долі обох братів грає на той момент вельми важливу роль.

1843 рік.

Цей рік можна вважати за початок численних етапів творчості Достоєвського. Саме у цей рік Ф. М. Достоєвський пише свій перший твір - «Бідні люди», яке після виходу відразу ж приносить авторові славу.

1849 рік.

22 грудня 1849 року - переломна дата в біографії Ф. М. Достоєвського, оскільки цього року його засуджують до страти

1850 - 1854 року.

В цей період творча біографія Достоєвського затихає через те, що письменник відбуває покарання в посиланні в Омську.

1857 рік.

Після смерті чоловіка Марії Дмитрівни, Достоєвський одружується на ній. В період перебування на каторзі і під час військової служби письменник сильно міняє свій світогляд.

1860-1866 року.

Разом зі своїм братом Михайлом працює в журналі «Час», далі в журналі «Епоха». У цей же період Федір Михайлович Достоєвський пише «Записки з мертвого будинку», «Записки з підпілля», «Принижені і ображені», «Зимові нотатки про літні враження

1872 рік.

Цей останній період в біографії Достоєвського проходить вельми плідно для його творчості. З цього року Достоєвський разом з дружиною поселяється в місті Стара Русса, що знаходиться в Новгородській губернії. У цей же рік Достоєвський пише роман «Біси». Через рік з'являється «Щоденник письменника», в 1875 - роман «Підліток», 1876 - розповідь «Покірлива». У 1878 році відбувається значуща подія в житті Достоєвського, імператор Олександр II запрошує його до себе, і знайомить з сім'єю. За два останні роки свого життя (1879-1880 рр.) письменник створює одне з кращих своїх творів - роман «Брати Карамазови».

26 січня (по старому стилю - 9 лютого) 1881 року Федір Михайлович Достоєвський вмирає із-за різкого загострення хвороби емфіземи. Це відбулося після скандалу з сестрою письменника - Верою Михайлівною, що просила брата відмовитися від спадку - маєтку, що дістався від тітки А. Ф. Куманіной.

Достатньо повна подій біографія Достоєвського Федора Михайловича показує, що автор отримав визнання ще за життя. Проте найбільший успіх його твору знайшли після смерті. Навіть великий Фрідріх Ніцше визнав, що Достоєвський став єдиним автором-психологом, що був частково його вчителем. Музей Достоєвського відкритий в Санкт-Петербурзі в будинку, в якому знаходилася квартира письменника. Аналіз творів Достоєвського був проведений багатьма письменниками-критиками. В результаті Федір Михайлович був визнаний одним з видатних російських письменників-філософів, що піднімали найбільш гострі життєві питання.

Федір Михайлович Достоєвський романи: «Бідні люди» (1845 рік), «Принижені і ображені» (1861 рік), «Злочин і покарання» (1866 рік), «Гравець» (1866 рік), «Ідіот» (1868 рік), «Біси» (1871-1872 року), «Підліток» (1875 рік), «Брати Карамазови» (1879-1880 року).

V. Робота з підручником. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості Стендаля (стор 112-117)

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Читати роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара»

Урок:

Тема. Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ – початку ХХ століття (складання тез параграфа підручника)

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою  розвитку культури та літератури останньої третини ХІХ – початку ХХ століття,  продовжити знайомство з поняттями «символізм»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок розвитку писемного мовлення

Обладнання: портрети письменників ХІХ століття, підручник, твори письменників ХІХ століття, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, метод роз’яснення, робота зі словником, робота з підручником

Теорія літератури: символізм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Бесіда

1.     Пригадайте, які історичні події відбулися у світі  в 19 столітті?

2.     Який з вивчених  творів світової літератури вам сподобався найбільше?

3.     Які літературні напрями вам відомі?

ІV. Виклад нового матеріалу.  Символізм (від грец. symvolon — знак, символ, ознака) — одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворював певне явище, застосовувався художній символ, що став знаком мінливого «життя душі» і пошуком «вічної істини».

Виник у Франції в 60 — 70-х роках XIX ст., звідки поширився в інших країнах. Можливо, виникнення символізму було пов'язане із суспільними змінами. Можливо, це вияв «спіралевидного» чи «маятникоподібного» розвитку мистецтва (адже протистояння «розуму» і «почуттів» у літературі були й раніше). Символізм базувався на теорії «відповідностей», сформульованій Шарлем Бодлером, якого вважали засновником теорії символізму. Термін запропонував Жан Мореас у статті «Символізм» (1886). Він підкреслював, що мистецтво прагне втілити ідею в чуттєву форму, переробити первинні емоції в лінії, кольорові плями, звуки, надати їм символічного значення. На його думку, поет мав описувати не об'єкт, а враження й почуття, що виникали у митця.

Утвердження символізму в літературі пов'язували із творчістю Поля Верлена, Артюра Рембо і Стефана Малларме (хоч вони і не вважали себе символістами). Попри всю несхожість між собою, в основному їх погляди збігалися : прагнення інтуїтивного пізнання світу через символ, відсунення на другий план конкретного змісту художнього твору. Як літературний напрям символізм зароджувався в опозиції до реалізму. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою раціоналістичних засобів, а доступна лише інтуїції, що розкривається через натяк, осяяння. В основу естетичної системи символізму покладено символ як засіб уникнення повсякденності, досягнення ідеальної сутності світу — краси. Символ не був винаходом символістів, але такої вирішальної ролі у художній творчості він не відігравав ще ніколи. Слово у символізмі — натяк, образ — загадка.

Символісти розуміли поета як божество, оскільки він інтуїтивно відчував шлях до істини. А інтуїція ототожнювалася з містичним прозрінням, бо за її допомогою поет пізнавав правду. Заглиблюючись у світ духовних переживань особистості й шукаючи «вічну істину», символісти використовували такі художні засоби, як складний метафоризм, інакомовлення, натяки, символіку, музикальність, багатозначність слів, абстрагованість образів тощо.

Між символістами і романтиками першої пол. XIX ст. існувала певна естетична спадкоємність. Однак символізм не був простим продовженням романтичних традицій. Розчарування в ідеалах у символістів було значно глибшим. Щоб його виразити, вони, на відміну від романтиків, зверталися до буденних, звичних явищ життя, але наділили їх потаємним змістом, вважаючи, що в основі буття крилася неосяжна, містична таємниця, намагалися висловити у своїй творчості те, що не піддавалося вираженню.

У Франції найвідомішими представниками символізму були П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме; у Бельгії — М. Метерлінк, Е. Верхарн, у Німеччині — С. Георге; в Австрії — М. Р. Рільке; у Росії — В. Брюсов, А. Бєлий, О. Блок. В українській літературі символізм найбільш притаманний представникам «Молодої музи», «Української хати».

  V. Робота з підручником. Складання тез параграфа підручника ( стор.230-235)

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Біографія П.Верлена

Урок:

Тема. Контрольна робота з теми «Традиції та новаторські зрушення в поезії ІІ половини ХІХ століття»

Мета: узагальнення знань про розвиток поезії ІІ половини ХІХ століття,  продовжити знайомство з поняттями «символізм»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок узагальнення

Обладнання: портрети письменників ХІХ століття, підручник, твори письменників ХІХ століття, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, метод роз’яснення, робота зі словником, самостійна робота учнів

Теорія літератури: символізм

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Написання контрольної роботи

Складання твору характеристики найулюбленішого з вивчених поетів ХІХ століття ( А.Фет,Ф.Тютчев, П.Верлен, Ш.Бодлер, А.Рембо)

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання

V. Домашнє завдання. Біографія О.Уайльда

Урок:

Тема. Система образів роману  О.Уайльда «Портрет Доріана Грея» (усний переказ епізоду твору)

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю О.Уайльда,  продовжити знайомство з поняттям «мораль», «прекрасне», «потворне»,  розвивати мовлення і мислення учнів, виховувати художній смак

Тип уроку: урок розвитку усного мовлення

Обладнання: портрети письменників ХІХ століття, підручник, твори письменників ХІХ століття, словник, дидактичний матеріал

Методи і прийоми: бесіда, розповідь викладача, аналіз, метод роз’яснення, робота зі словником, робота з підручником

Теорія літератури: мораль, прекрасне, потворне

Xід уроку

І. Організація учнів на навчальну діяльність

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми і завдань уроку)

ІІІ. Актуалізція опорних знань. Бесіда

1.     Життєвий шлях О.Уайльда

2.     Чому О.Уайльд – «принц парадокса»?

3.     Творчий шлях О.Уайльда

4.     Суд над письменником

5.     Тематика роману «Портрет Доріана Грея»

6.     Проблематика роману «Портрет Доріана Грея»

7.     Історія написання роману

ІV. Робота над твором. У сний переказ епізодів твору)

  V. Підсумки уроку. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання. Підготуватися до написання контрольного класного твору-роздуму «Мораль чи краса?» за романом О.Уайльда «Портрет Доріана Грея»