Красива осінь вишиває клени 
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим! 
Ми ще побудем, ще не облетим. 

А листя просить: – Дай нам тої втіхи! 
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна КОСТЕНКО