Дякую усім учням і працівникам КПБЛ, які долучилися до Всеукраїнського флешмобу  з написання ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності 

Іван Малкович став автором тексту для ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності. Його традиційно проведе UA: Українське радіо у День української мови та писемності.

Іван Малкович стверджує, що намагався скласти текст таким чином, щоб він «не був повчальним і сприймався легко». Радіодиктант був присвячений темі читання, а сам текст традиціийно міститив до 200 слів.

«Створення диктанту — це новий виклик для мене. Щодо його диктанту, то він частково стосується складних проблем, які іноді нас лякають. Але при розважливішому погляді можна зрозуміти, що все не так однозначно загрозливо, як іноді нам здається», — розповів Малкович у коментарі для Читомо. Також письменник додав, що всім украіїнцям варто написати Радіодиктант національноії єдності, адже це «філологічна математика, завдяки якії можна перевірити свою «філологічну притомність».

«Мені здається, що в наш час, коли молодь менше говорить телефоном, а більше спілкується шляхом писаних есемесів, диктант писати не так і страшно. Просто треба 20 хвилин зосередитися на граматиці й уважно слухати інтонацію диктора», — зазначає автор цьогорічного диктанту.

Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово – це перлина, Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.

             Максим Рильський

 Мова кожного народу неповторна і – своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші – трелі солов'я.

На своїй природній мові і потоки гомонять; зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову, колосисту – на віки – українську рідну мову в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, бо ж єдина – так, як мати, мова в кожного із нас!